Поиск
Белгородская об. Ериковское сельское поселение

Белгородская об. Ериковское сельское поселение

Подписчики: 22 подписчиков
ID: 59649212

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club59649212

Описание

Мы расскажем всем как мы живем)))))

Оркестр Рио Рита. Дорогие друзья - мы рады сообщить, что 4 июля состоится наш концерт. Новая программа, в которую вошли как всеми любимые романсы, песни из репертуара Утесова, Эдит Пиаф, популярных кинофильмов, так и новые авторские произведения, отмеченные на конкурсе Авторская Романсиада г. Москва.
Мы ждем Вас, наши постоянные зрители, и тех, кто впервые будет присутствовать на нашем концерте в элитном клубном зале Театра Перуцкого, по адресу Канатная 71.
Домашняя атмосфера, замечательная музыка и возможность пообщаться с близкими Вам по духу людьми.
Заказ билетов по телефону
095-279-5811
Цена билета 100 гривен

Оркестр Рио Рита

LUNDSTREM OFFICIAL | ЛУНДСТРЕМ. LUNDSTREM. Оперный певец. Лауреат и дипломант Российских и Международных вокальных конкурсов.
LUNDSTREM обладает лирико-драматическим тенором. Теплый благородный голос с ярким, баритоновым тембром, дополняется силой, мощью и эмоциональностью актерской игры.
19 лет концертной деятельности в России и Европе. Является директором и художественным руководителем концертов классической музыки, сотрудничает с артистами Мариинского театра, Ахмедом Агади, пианистами Мариинского театра и мировыми именами как Робертино Лоретти, дирижерами: Владимиром Понькиным, Тимуром Горковенко, губернаторским симфоническим оркестром Санкт-Петербурга и многими другими.

LUNDSTREM OFFICIAL | ЛУНДСТРЕМ

Карабиц Иван Фёдорович. Іван Федорович Карабиць (17.01.1945, с. Ялта Донецької обл. – 20.01.2002, Київ) – український композитор, педагог, музично-громадський діяч. За походженням грек.
У 1959–1963 рр. навчався в Артемівському музичному училищі, закінчив його по класу фортепіано. У 1961–1963 рр. працював концертмейстером училищного хору, тоді ж почав писати музику. У 1963–1971 рр. навчався на композиторському факультеті Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського в класі Б. М. Лятошинського, з 1968 р. – у класі М. М. Скорика, під керівництвом якого закінчив аспірантуру (1972–1975 рр.). У 1964–1967 рр. служив в армії. У 1967–1975 рр. працював диригентом ансамблю пісні і танцю Київського військового округу. У 1975–1983 рр. – на творчій роботі. З 1983 р. викладав у Київській консерваторії (нині Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського). Серед учнів І. Ф. Карабиця – В.Полева, А. Ро¬щенко, А. Бондаренко, О. Ільницька, В. Ракочі, А. Гончаров, Н. Яремчук та ін. З 1972 р. – член Спілки композиторів України (СКУ). У наступні роки обирався до складу правління СКУ і СК СРСР, був головою правління Музфонду України (1979–1983), заступником голови правління СКУ з питань міжнародних зв’язків та керівник комісії масових жанрів. У 1994–2000 рр. – художній керівник Національного ансамблю солістів „Київська камерата”, фундатор циклу концертів „Час камерати”. У 1990 р. став автором ідеї та постійним директором і художнім керівником Міжнародного музичного фестивалю „Київ Мюзик Фест”. Тринадцятий фестиваль „Київ Мюзик Фест’2002” було присвячено пам’яті Івана Карабиця.
У 1995 р. став одним із засновників Міжнародного благодійного фонду конкурсу пам’яті Володимира Горовиця, у 1995–2001 рр. – постійний голова журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. З 1998 р. – художній керівник Міжнародного музичного фестивалю „Київські літні музичні вечори”.
І. Карабиць брав участь в роботі Всеамериканської асоціації адміністраторів музичних навчальних закладів (1995, м. Міннеаполіс, США), виступав з лекціями про українську музику в Українському інституті Америки (Нью-Йорк), в Університеті штату Невада (США), був запрошений Чикагським симфонічним оркестром як composer in residence.
Нагороди
Народний артист України (1991), заслужений діяч мистецтв України (1974), лауреат премії Ленінського комсомолу (за ораторію “Заклинання вогню” і Симфонію № 2, 1981), лауреат Республіканської премії ім. М. Островського (1978), лауреат Всесоюзного конкурсу композиторів (за Концерт № 1 для фортепіано з оркестром, 1969), дипломант Всесоюзного конкурсу (за ораторію “Земле моя, на ймення Донбас”).
Професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (1998), член правління Національної спілки композиторів України, член правління Українського фонду культури і Національної комісії з питань культури при ЮНЕСКО.
Творчість
Початковий період творчості композитора позначений вільним використанням додекафонії. Твори раннього періоду (1 соната для віолончелі, симфоніетта для струнного оркестру, сонатина для фортепіано) відрізняються тяжінням до експресивного типу висловлення та пошуком індивідуального стилю. У 70–80-і роки визначилося тяжіння композитора до концепційної масштабності у втіленні філософської проблематики, громадянської тематики (теми Батьківщини, пам’яті, морального обов’язку). Позначився пріоритет симфонічних жанрів у їх взаємозв’язку із сценічними, вокальними жанрами, інструментальним концертом (Концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру “Сад божественних пісень” на вірші Г. С. Сковороди, опера-ораторія “Київські фрески”, три концерти для оркестру). У симфонізмі І. Карабиця виявилося тяжіння до драматичному типу як провідному в синтезі різних жанрових начал (у взаємозв’язку епосу, драми і лірики в симфонії-епопеї “П’ять пісень про Україну”, конфліктно-драматичного і ліричного – в Третій). Музична лексика композитора відображує багатовекторність стильових орієнти

Карабиц Иван Фёдорович

ОРНИ ТМК им. М. П. Мусоргского. Народный коллектив оркестр русских народных инструментов Тверского музыкального колледжа им. М. П. Мусоргского:
▪ обладатель Гран-при
▪ лауреат международных и всероссийских конкурсов
Художественный руководитель и дирижёр, Заслуженный работник культуры России - [id409134001|Юрий Михайлович Струговщиков]

ОРНИ ТМК им. М. П. Мусоргского

Оркестр Бориса Караева. Собираем информацию о замечательном человеке - Борисе Константиновиче Караеве и его творческом коллективе.
Караев Борис Константинович.
Родился 28 июня 1949 года.
В 1969 окончил музыкальное училище им. Мусоргского (класс М.Измайлова), а в 1974 – Ленинградскую консерваторию (класс В.Красавина).
С 1972 преподаватель школы искусств им. Мравинского. Заслуженный работник культуры РФ (1999, Лауреат Всероссийского конкурса преподавателей (Волгоград, 2000), Доцент Петербургского университета культуры и искусств (с 1990 преподаватель, с 2000 доцент). Сейчас - Профессор кафедры духовных и ударных инструментов Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств..

Оркестр Бориса Караева